Бувають міста, так би мовити, гомогенні, однорідні у своїй структурі й архітектоніці, сумно уніфіковані безжальним ХХ століттям. Запоріжжя, навпаки, вражає неповторністю рис обличчя, характеру, багатством історії життя. Воно все тримається на приголомшливих поєднаннях – ритмів, часів, стилів, образів.
Люблю блукати вулицями цього міста, люблю потрапляти в нові райони, заходити щось цілком несподіване, дивовижне. У мене роман із цим містом. І я не хочу, щоб почуття тьмяніли…