Музеї міста – діалог з історією


Музей – засіб трансляції культури, спосіб єднання поколінь.
Музей – шлях до розуміння культурно-історичного простору, в якому живемо, усвідомлення його тривалості, цілісності, наступності…

Інтерпретацію музею як особливої комунікаційної системи вперше запропонував канадський музеєзнавець Дункан Фергюсон Камерон. В осерді музейної комунікації, вважає вчений, – спілкування відвідувача з «реальними речами». Тут важливо, з одного боку, вміння музейних працівників за допомогою експонатів вибудовувати невербальні просторові «висловлення», а з другого – здатність відвідувача розуміти цю «мову речей». Згідно з підходом Д. Ф. Камерона, роль хранителя (екскурсовода) полягає в тому, щоб навчити людей сприймати ці невербальні просторові «висловлення», навчити аудиторію «мови речей».


Запоріжжя дивує й захоплює музейними колекціями.
Музей історії запорозького козацтва, історико-культурний комплекс «Запорозька Січ». Музей судноплавства «Чайка» і музей просто неба «Скіфський стан» на острові Хортиця…
Запорізький обласний краєзнавчий музей і художній музей. Природознавчий музей біологічного факультету ЗНУ.
Музей ретро-автомобілів «Фаетон» і музей техніки Богуслаєва.

Музей історії зброї (понад 4 000 експонатів з усіх континентів,
часові межі – від середнього палеоліту до другої половини ХХ ст.!).

І ще багато інших дивовижних місць, де експонати ведуть мовчазну бесіду з людьми, розкривають секрети культур, епох і народів, героїчних подій національної історії, унікальної природи та людської праці…


Наша студентка Тетяна Нехай (2012) ділиться враженнями після відвідання дивовижного підземного Музею-галереї прикладної кераміки та живописної творчості Іллі та Олексія Бурлай (засновниця музею – Валентина Баталкіна (народжена Бурлай-Хілтманн)).

«Ця унікальна пам'ятка історії знаходиться на глибині п'яти метрів прямісінько під трамвайними коліями. Тут працював прадід Валентини, який заснував наукову лабораторію з дослідження глини та цегельне виробництво. Згідно з переказами роду Бурлай-Хілтманн, у далекому 1760 році на цьому місці була фортеця на березі річки Мокра Московка. У фортеці мала знаходитись чотириметрова арка із жовтої цегли, під якою легко міг проїхати вершник на коні. Зараз ця частина старовинного укріплення знаходиться під землею, та й берег річки дуже змінився…
У повоєнні роки тут збудували гуртожиток заводу «Комунар», використавши приміщення старовинної майстерні як фундамент. Приблизно через п'ятдесят років сім'я Бурлай викупила частину першого поверху, щоб повернути собі цю родинну історичну пам'ятку. Усе почалося з пошуків великої арки, що мала підтвердити родинні перекази про існування майстерні та лабораторії. І цю арку таки було знайдено!»

Читайте далі захопливу історію про складну роботу з відновлення старовинної майстерні, про відданість сімейній справі, яка об'єднує кілька поколінь, про жагу до знань і радість творчості, людяність і гостинність. Про таємниці виготовлення старовинної цегли й черепиці, секрети будівництва та живопису. І про залюбленість у багату історію краю, яка буквально «в нас під ногами»…


Засновниця музею Валентина Баталкіна (фото Тетяни Нехай).

Олена Косенко (2014) у своєму проекті для студентського порталу «Пороги» представляє серію банерної реклами, присвяченої художнім галереям нашого міста.

Мистецький дискурс Запоріжжя



Запорізькі художники

Маріам Аракелян підготувала цикл сюжетів для TV5, присвячених виставкам у галереях Запоріжжя (2015):

Виставка «Краса життя» в галереї «ART L'»

Виставка «KVITY» в арт-галереї «Lenin»

Виставка «Опалені війною» в Запорізькому обласному художньому музеї. Експозиція мистецьких творів, присвячених подіям Другої світової війни, набуває в наші дні особливо актуального звучання.

Оля Тихонова (2016) у своєму блозі на платформі «Кореспондент» розмістила пост про сезонні виставки в Запорізькому обласному художньому музеї – «Зимовий пейзаж» та «Новорічні свята».
Наприклад, на виставці «Новорічні свята» «представлені радянські іграшки 1960-х років, церковна атрибутика, листівки та новорічні костюми часів СРСР, фотографії 1990-х років та ікони Святих. Найдавніша – ікона 19 століття. За словами доглядачки музею, виставка має особливу популярність серед дітей, які із захопленням дивляться на старі новорічні іграшки, старші навіть за їхніх батьків».

Оля розповідає також про виставки-продажі, які організовує Афіна Галерея в Запоріжжі, «як у 2016 році – «Натхнення життям». Усі картини були створені людьми з обмеженими можливостями. Усього представлено 92 роботи, над якими працювали 28 авторів. Метою виставки було показати, що мистецтво може творити кожен, і, звичайно ж, допомогти самим авторам робіт».

Детальніше про ці мистецькі виставки читаймо і дивімося фото картин художників – у блозі Олі Тихонової: «Запоріжжя очима митців».

Театральний дискурс міста

Сюжет Маріам Аракелян (2015), присвячений талановитим митцям Запорізького обласного театру ляльок. Тут актори «грають за двох», і в кожної ляльки народжується свій голос, характер, історія…
Подивіться на Дюймовочку, як вона сприймає свою хазяйку-актрису! Погляньте, яке миле обличчя й добродушна вдача в Крокодила Тоші. Вони по-справжньому живі, ці ляльки, і випромінюють добро, і дуже гарні. Дійсно, талановиті не лише актори, але й майстри-художники, здатні зробити таке диво!
Виявляється, це просто приголомшливо цікаво – мистецтво лялькового театру!

Тематичні кав'ярні як комунікаційне середовище


Фахівці з урбаністики звертають увагу, що в постіндустріальну добу динаміка міського розвитку визначається вже не концентрацією промисловості, а розбудовою простору споживання. Культурний вимір міського простору набуває дедалі більшого значення, він забезпечує не лише соціальні зв'язки, але й життєздатність міської економіки.

У публічному просторі сучасних міст – парках і скверах, закладах культури і кав'ярнях – містяни можуть комфортно проводити дозвілля, зустрічатися з друзями чи просто відпочивати. Це так звані «треті місця» (окрім роботи і дому), необхідні для реалізації особистості. Загальнодоступні майданчики, де людина відчуває себе відкритою світові, може розвиватися, самовиражатися, спілкуватися із широким колом знайомих і незнайомих людей чи з містом як таким. Важлива функція публічного простору – відтворення міської культури й ідентичності.

Американський економіст і соціолог Річард Флоріда стверджує, що розвинуті міські простори мають вирішальний вплив на відчуття щастя мешканців міста. Разом із професійною реалізацією та особистими взаєминами, культурний простір сучасного міста – третій складник благополуччя людини, її душевного комфорту.


Наші студентки Наталя Аршиннікова та Крістіна Третяк (2014) представляють деякі з улюблених тематичних кав'ярень запоріжців.

Демократичному і динамічному способу життя сучасної молоді дуже близький формат антикафе. Заклад соціальної спрямованості, затишний вільний простір для культурного відпочинку. Тут спілкування тепле, невимушене, як удома. Цільова аудиторія для антикафе – студенти. Тому й така увага в їхніх дослідженнях до цього простору спілкування. Одна зі студентських робіт виконана Юлією Плотниковою (2014).

Наша Катя Осадча (2014) вважає, що «в час розвитку високих технологій та нездорового бажання бути постійно підключеним до «павутини», тематичні кав'ярні слугують найкращою альтернативою живого спілкування – віртуальному». Катя пропонує своє бачення форматів молодіжного спілкування в улюбленому антикафе – суто візуальний ряд, своєрідний візуальний сторітелінг. Отже, згадуємо «Бочку меду», яка тоді, у 2014‑му, ще працювала, на радість відвідувачам.
(Це вже потім, після її закриття, з'явилися численні коменти ВКонтакте: «Конец эры»; «Ждем открытия в новом месте!»; «Ну переедьте в другое помещение действительно. Как же теперь-то?»; «Первое, лучшее, душевное!»).