MCMC. Віртуальна навчальна лабораторія
Для дорослих
2016–2017
Юлія Колісник та Олександра Лисенко (третьокурсниці спеціальності «Видавнича справа та редагування») провели навчальну лекцію «Аналіз маніпуляційних технологій у сфері мас-медіа. Шляхи протидії маніпуляціям» у Любимівській сільській раді Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
«Цільова аудиторія нашої роботи – люди середнього та старшого віку, адже саме вони, на нашу думку, є найбільш легкою здобиччю для маніпуляцій. На сьогодні спостерігаємо тенденцію до підвищення рівня медіакультури в молоді, адже створюються спеціальні курси або ж цілі школи для цього. Але старші люди, на жаль, найменш захищені, через свою необізнаність, тому що всі заходи на виховання медіаграмотності розраховані передусім на молодь. І тому ми хочемо підвищити рівень медіакультури саме цієї цільової аудиторії – людей середнього та старшого віку.
Юлія Колісник та Олександра Лисенко (третьокурсниці спеціальності «Видавнича справа та редагування») провели навчальну лекцію «Аналіз маніпуляційних технологій у сфері мас-медіа. Шляхи протидії маніпуляціям» у Любимівській сільській раді Дніпропетровського району Дніпропетровської області.
«Цільова аудиторія нашої роботи – люди середнього та старшого віку, адже саме вони, на нашу думку, є найбільш легкою здобиччю для маніпуляцій. На сьогодні спостерігаємо тенденцію до підвищення рівня медіакультури в молоді, адже створюються спеціальні курси або ж цілі школи для цього. Але старші люди, на жаль, найменш захищені, через свою необізнаність, тому що всі заходи на виховання медіаграмотності розраховані передусім на молодь. І тому ми хочемо підвищити рівень медіакультури саме цієї цільової аудиторії – людей середнього та старшого віку.
Форма проведення – навчальна лекція. Мета нашої роботи полягає в ознайомленні з технологіями маніпуляцій, що допоможе орієнтуватися в медійних маніпуляціях, розпізнавати їх та протидіяти їм.
Аналізуючи цю тему, ми поставили такі завдання:
1) ознайомити аудиторію з технологіями маніпулювання в ЗМІ;
2) навчити розпізнавати їх;
3) показати способи боротьби із цим явищем».
Аналізуючи цю тему, ми поставили такі завдання:
1) ознайомити аудиторію з технологіями маніпулювання в ЗМІ;
2) навчити розпізнавати їх;
3) показати способи боротьби із цим явищем».
Надзвичайно важлива частина дорослої аудиторії в медіаосвітній діяльності – шкільні вчителі, особливо в сільських школах.
Максим Савченко та Саша Бекірова провели медіаосвітню зустріч з учителями Калинівської ЗОШ (Веселівської районної ради Запорізької області). Як бачимо, вчителі активно залучені в цю діяльність, зосереджені й сповнені роздумів, як можна краще реалізувати аспекти медіаграмотності у викладанні шкільних предметів.
Максим Савченко та Саша Бекірова провели медіаосвітню зустріч з учителями Калинівської ЗОШ (Веселівської районної ради Запорізької області). Як бачимо, вчителі активно залучені в цю діяльність, зосереджені й сповнені роздумів, як можна краще реалізувати аспекти медіаграмотності у викладанні шкільних предметів.
2015–2016
Вебінар зі співробітниками IT‑компанії на тему «Джинса» в журналістиці. Як відрізнити від об'єктивних матеріалів?» провели Марія Стрельцова, Микита Богданов, Андрій Кот (журфак, 4 курс). Цей вебіміст Запоріжжя – Кривий Ріг був підготовлений на прохання програмістів, зацікавлених у наповненні свого сайту журналістськими матеріалами. Фірма мала намір з'ясувати деякі небезпечні моменти, з якими може зіткнутися роботодавець під час співпраці з журналістами.
Обговорюючи актуальну тему, IT‑фахівці одержали інформацію для роздумів з приводу питань:
Завдяки онлайн-спілкуванню, програмісти мали змогу під час вебінару паралельно відкривати необхідні інтернет-ресурси. Так, прикладом «чистого» ЗМІ став сайт «Медуза», започаткований колишньою редакцією «Lenta.ru». Стала в пригоді також інформація на сайті «Телекритика».
У свою чергу, юні медіатренери одержали від аудиторії запитання: «Чи навчають «джинсі» на факультеті журналістики? Чи це явище є суто набутим під час роботи журналіста?», «Як старше покоління може дізнатись про таке явище, як замовні матеріали, особливо під час передвиборної кампанії?»
Насамкінець – інтерактив-гра. На основі одержаної інформації та користуючись інтернетом, IT‑фахівці самостійно виявили ЗМІ, які на своїх сторінках регулярно розміщують замовні матеріали. Виявилось, що такі найпопулярніші криворізькі ЗМІ, як «Червоний гірник» і «Домашняя газета», постійно публікують «джинсу».
Вебінар зі співробітниками IT‑компанії на тему «Джинса» в журналістиці. Як відрізнити від об'єктивних матеріалів?» провели Марія Стрельцова, Микита Богданов, Андрій Кот (журфак, 4 курс). Цей вебіміст Запоріжжя – Кривий Ріг був підготовлений на прохання програмістів, зацікавлених у наповненні свого сайту журналістськими матеріалами. Фірма мала намір з'ясувати деякі небезпечні моменти, з якими може зіткнутися роботодавець під час співпраці з журналістами.
Обговорюючи актуальну тему, IT‑фахівці одержали інформацію для роздумів з приводу питань:
- Що таке «джинса» в журналістиці?
- Для кого вона створюється?
- Різновиди замовних матеріалів.
- Приклади розміщення «джинси» в сучасних друкованих та інтернет-виданнях.
Завдяки онлайн-спілкуванню, програмісти мали змогу під час вебінару паралельно відкривати необхідні інтернет-ресурси. Так, прикладом «чистого» ЗМІ став сайт «Медуза», започаткований колишньою редакцією «Lenta.ru». Стала в пригоді також інформація на сайті «Телекритика».
У свою чергу, юні медіатренери одержали від аудиторії запитання: «Чи навчають «джинсі» на факультеті журналістики? Чи це явище є суто набутим під час роботи журналіста?», «Як старше покоління може дізнатись про таке явище, як замовні матеріали, особливо під час передвиборної кампанії?»
Насамкінець – інтерактив-гра. На основі одержаної інформації та користуючись інтернетом, IT‑фахівці самостійно виявили ЗМІ, які на своїх сторінках регулярно розміщують замовні матеріали. Виявилось, що такі найпопулярніші криворізькі ЗМІ, як «Червоний гірник» і «Домашняя газета», постійно публікують «джинсу».
Наталя Дробязко (4 курс журфаку) прочитала англійською мовою інтерактивну лекцію в Парижі! Тема: «Media Literacy through Critical Thinking and Different Technology for it». Слухачі – Наталчині колеги, працівники компанії, а також іноземні гості, віком від 25 до 50 років, – інтернаціональна аудиторія.
Говорячи про медіаграмотність, шляхи й технології формування критичного мислення, Наталка прагнула пояснити, які навички допомагають людям критично сприймати інформацію, ефективно спілкуватись і бути активними громадянами в сучасному світі. Наша повноважна представниця в Парижі запропонувала співрозмовникам різні шляхи аналізу медіаконтенту, що допомагатимуть орієнтуватися в сучасних подіях.
Говорячи про медіаграмотність, шляхи й технології формування критичного мислення, Наталка прагнула пояснити, які навички допомагають людям критично сприймати інформацію, ефективно спілкуватись і бути активними громадянами в сучасному світі. Наша повноважна представниця в Парижі запропонувала співрозмовникам різні шляхи аналізу медіаконтенту, що допомагатимуть орієнтуватися в сучасних подіях.
«Ця зустріч, ця година діалогу дала мені незабутній та безцінний досвід, який я отримала від спілкування з людьми іншої культури. Думаю, для всіх нас ця лекція дала нові знання та поставила нові питання, над якими слід замислитись…»
Підготовлена студенткою презентація на тему «Maidan... Where is the Truth?» (про те, як різні медіа висвітлювали події на Майдані) стала поштовхом до діалогу зі слухачами. «Ця тема пробудила інтерес у моїх міжнародних гостей, посипалися запитання на кшталт: «Чи справжніми є події, які показували міжнародні ЗМІ?», «Чи насправді все було так погано?», «Яка ситуація зараз?». Звичайно, мені важко було відповісти об'єктивно на всі ці запитання, але ми поступово дійшли спільного висновку. Різні медіа по-різному подавали матеріал про Україну, і саме тому важливо вміти фільтрувати інформацію та бути медіаграмотним», – написала Наталка у своєму звіті.
Роль реклами в банківській сфері дослідили філологи-четвертокурсниці Наталя Зубець і Оксана Чаплюн, а результати дослідження обговорили на тренінгу з працівниками Михайлівського відділення «ПриватБанку». Увагу акцентували на таких моментах реклами, як її колористика та символіка, слогани та характерний дотеп, тенденційність – ключових складниках стратегії для досягнення популярності в користувачів.
Окремо представили результати опитування працівників та клієнтів банку щодо ефективності усно-розмовної, паперової та екранної реклами. «Отже, реклама «ПриватБанку» дійсно виступає потужним каталізатором уваги до банківських послуг, заохочує людей до співпраці або влаштування на роботу в цій сфері. Серед найефективніших засобів реклами названо розмовну (47%) та паперову (35%)».
Презентація дослідження та проведеного заходу «Банк і медіа. Реалізація реклами в банківському просторі (на прикладі реклами «Приватбанку»)».
Окремо представили результати опитування працівників та клієнтів банку щодо ефективності усно-розмовної, паперової та екранної реклами. «Отже, реклама «ПриватБанку» дійсно виступає потужним каталізатором уваги до банківських послуг, заохочує людей до співпраці або влаштування на роботу в цій сфері. Серед найефективніших засобів реклами названо розмовну (47%) та паперову (35%)».
Презентація дослідження та проведеного заходу «Банк і медіа. Реалізація реклами в банківському просторі (на прикладі реклами «Приватбанку»)».
Олена Олександрівна Семенець
доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії комунікації, реклами та зв'язків із громадськістю.
Факультет журналістики Запорізького національного університету
Факультет журналістики Запорізького національного університету
